Цикл"Кримські сонети",до якого входить 18 віршів, написаний Міцкевичем під враженням двомісячної подорожі Кримом.Епіграфом до циклу Міцкевич узяв рядок з вірша Гете:"Хто хоче зрозуміти поета,повинен побувати в поетовій країні".Цим він одразу дав зрозуміти.,що задум циклу пов'язаний з його батьківщиною,а не з Кримом. Про патріотизм і ностальгію за далекою батьківщиною як провідний настрій "Кримськихсонетів":Головним героєм "Кримських сонетів"є мандрівник. Буйна природа Криму- це фон його роздумів, спільниця його тривожних снів, джерело жаданої душевної рівноваги.Образ вітчизни з ним скрізь: і коли він оповідає про плавання морем, і коли оплакує жертви ханського свавілля. Йому навіть здається, що рої ясних зорь, якими всіяний Чумацький Шлях,-то сльози польки -бранки, вияв її пекельної туги за рідним краєм.
Читання сонету" Акерманські степи".
Пливу на обшири сухого океану
Як човен , мій візок в зеленій гущині
Минає острови у хвилях запашні,
Що ними бур'яни підносяться багряно.
Вже морок падає. Ні шляху, ні кургану...
Шукаю провідних зірок у вишині.
Он хмарка блиснула, он золоті вогні:
То світиться Дністро, то лампа Акермана.
І вужа, що повзе зіллями таємниче...
Я так напружив слух, що вчув би в цій землі
І голос із Литви.Вперед! Ніхто не кличе.
Східний копорит,бездоганно описані пейзажі використані для відтінення переживань героя, який тужить за рідним краєм.В сонеті "Буря" душевний стан ліричного героя передається через порівняння із безжальною бурею , яка здатна зламати та знищити,.Однак, вона не лякає героя-оптимізму йому надає відчуття,що поряд є друзі та віра.
В сонеті"Гробниця Потоцької"в основі сюжету -поширена в той час у Криму лепгенда про гробницю,збудовану для наложниці хана.Поет використав легенду для порівняння долі мандрівника-вигнанця, відірваного від батьківщини, з долею прекрасної польки,яка так і померла на чужині.В усіх сонетах яскраво виражена туга за рідним краєм.

Комментариев нет:
Отправить комментарий